The Page: «Мільйони за папірці»: що мають зробити громади для пошуку фінансування відбудови
Редакційний матеріал, підготовлений виданням The Page, з кейсами проєкту «Планування відновлення громад»
Джерело: The Page
У 2022 році світ облетіли серії світлин українських випускників, що прийшли на руїни рідних шкіл сфотографуватися на свято останнього дзвоника та на випускні вечори. На тих зворушливих фото були й діти, що навчалися в Есхарівському ліцеї Харківської області: урочисто одягнені хлопці й дівчата стоять перед зруйнованими стінами. 31 травня 2022 року дві російські ракети протягом п’яти хвилин поцілили в обидва корпуси ліцею. Навчальний заклад досі не відновлений. Вже другий рік 460 ліцеїстів навчаються дистанційно.
«Діти зараз навчаються онлайн. Вчителі працюють онлайн. Звичайно, що технічний персонал звільнено, бо прибирати ніде, будівель немає. Наразі нам треба повністю робити демонтаж цих корпусів. Але відновлювати ми збираємося лише один із них», — розповіла Світлана Альошина, заступниця селищного голови з питань регіонального розвитку та залучення інвестицій.
Нещодавно громада селища отримала надію відбудувати Есхарівський ліцей завдяки підготовці проєктно-кошторисній документації, яку профінансував британський уряд.
Чому підготовка кошторису є великим кроком для відновлення громад
З вересня 2023 року на конкурс проєкту «Планування відновлення в громадах» надійшло 487 заявок з усієї України. Серед них обрали 10 громад, яким за кошти уряду Великої Британії у березні профінансували розробку проєктно-кошторисної документації для реконструкції одного з об’єктів інфраструктури. Загальна сума фінансування — 13 млн грн.
Вартісна послуга зі створення кошторису по кишені далеко не кожній громаді. Але саме цей документ дозволяє звертатися до донорів, які зможуть профінансувати відбудову.
«Щоб кудись подаватися, потрібна проєктно-кошторисна документація. Немає сенсу брати участь у програмах фінансування без неї. З іншого боку, для звичайного пересічного мешканця громади це непомітна робота, бо це лише документація», — зауважила Юлія Петренко, заступниця міського голови Бобровицької міської ради.
В Есхарівській громаді хотіли навіть самостійно профінансувати створення кошторису для відновлення зруйнованого ліцею. Але ці послуги виявилися надто дорогими для місцевого бюджету. Їхня орієнтовна вартість становила від 1,5 до 3 млн грн. Виявилося великою проблемою довести місцевій громаді доцільність таких витрат.
«Далі менше ніж за рік ми маємо знайти фінансування. Бо інакше доведеться робити коригування кошторису, адже інфляція, зміна цін, зміна мінімальної заробітної плати впливають на розрахунки. За коригування документа треба знову сплачувати — звичайно, менше, ніж робити документи з нуля, але все одно це суттєво. Дуже важко пояснити громаді чи депутатам, що треба віддати мільйони, як вони кажуть, на папірці, що за рік стануть недійсними. Бо є купа інших проблем в громаді, які люди також вважають першочерговими: наприклад, ремонт доріг», — прокоментувала Світлана Альошина.
Відновлення освітніх закладів — в пріоритеті для громад
Онлайн-навчання — основна проблема багатьох обраних проєктом громад. Часто діти не можуть навчатися очно, бо у школах немає укриттів, хоча дистанційне навчання не є достатньо ефективним. Фінансування побудови укриття порівняно невелика інвестиція, але вона дозволяє одразу перевести школу на очне навчання і суттєво підвищити якість освітніх послуг.
«В обраних для фінансування громадах різні ситуації. Наприклад, у нас є три громади Чернігівської області: Бобровицька, Сосницька, Михайло-Коцюбинська. Для них характерна низька щільність населення. Там регіон, можна сказати, поступово обезлюднюється. Громади великі, а населення мало. З цієї причини надавати соціальні послуги значно дорожче, ніж у Києві або в обласних центрах. Тому що на невелику кількість людей ти мусиш утримувати той самий штат медичних працівників та комунальні служби», — розповідає Василь Кашевський, керівник групи експертів з регіонального розвитку проєкту «Планування відновлення в громадах».
За його словами, ключова задача державної регіональної політики — зменшувати міграційні потоки і утримувати людей на тих місцях, де вони живуть зараз. І таким чином підтримувати регіональну економіку.
З 10 об’єктів, що отримали фінансування підготовки кошторису, 7 так чи інакше стосуються освітніх закладів — шкіл або дитячих садочків: десь потрібно повністю відбудувати, десь звести укриття, десь модернізувати котельні. Серед інших проєктів — відновлення будівель міської лікарні у Вінницькій області, створення соціального центру для проживання ВПО у Полтавській області, ремонт нежитлової будівлі під ЦНАП у Сумській області.
За словами Кашевського, проєкт «Планування відновлення у громадах» пройшов вже удруге. І він сподівається, що ініціатива буде мати продовження.
Як шукали фінансування на відновлення Есхарівського ліцею
Есхар — велике селище, має понад 5 тис. населення. Його назва розшифровується як «Електрична станція Харківського району»: у 1927 році селище було створено для будівельників та енергетиків, що зводили електричну станцію. У ліцеї навчаються лише мешканці селища, бо воно розташоване віддалено від решти громади, і підвозити дітей з Есхару на навчання в інші населенні пункти недоцільно.
«Ліцей великий та має досягнення. З української мови та літератури входить до 200 найкращих шкіл України. Там є діти, які здавали мультиплікаційний тест, і навіть за навчання онлайн вони підтвердили свій високий результат. Тобто і вчителі кваліфіковані, і учні достатньо високого рівня. Люди постійно пишуть звернення і просять про відбудову ліцею», — розповідає Світлана Альошина.
Представники громади зверталися до міжнародної місії Червоного Хреста, до Міжнародної організації з міграції (МОМ), ЮНІСЕФ, фонду People in Need, але жодна з організацій не взялася за відбудову ліцею.
«У Червоному Хресті ситуацію прекрасно знають. За ліцей вони не взялися, бо кажуть, що це дороговартісний проєкт, відбудувати його буде коштувати понад 300-320 млн, це без наповнення, лише просто відбудувати», — коментує Альошина.
Втім, Червоний Хрест надав матеріали на утеплення одного з корпусів дитячого садочку та профінансував установку теплових насосів у дитячих садочках і в амбулаторії Есхару. МОМ врешті надали модульні котельні для соціальних закладів. ЮНІСЕФ провели психологічні заходи для жінок і дітей та надали теплий одяг. People in Need встановили вікна у житлових будинках, що знаходяться поблизу ліцею.
У пошуках джерел фінансування Альошина заходила на спеціалізовані портали, де публікуються грантові конкурси. Фахівчиня зверталася навіть через месенджери у фейсбуці до міжнародних організацій.
«Крім цього, коли я бачила і зараз бачу якесь оголошення, що відбудеться там навчання або фонд приїздить в яке-то місто, реєструюся на то навчання, їду туди, щоб особисто познайомитися з ситуацією в громаді. Користуюся будь-якою можливістю», — резюмує Альошина.
Як шукають кошти для Бобровицької школи
У загальноосвітній школі №1 у Бобровицях Чернігівської області діти навчаються очно. Понад 800 учнів школи складають третину школярів громади. Ця школа має статус опорної. До неї перевели учнів зі шкіл деяких сіл області, що були під окупацією росіян у 2022 році. До того ж до 2027 року планується скорочення шкіл у регіоні, тому за рахунок нових школярів із сіл кількість учнів у Бобровицькій школі збільшиться.
Проте навчальний заклад потребує ремонту: модернізації котельної, ремонту даху, заміни вікон, стабілізації ґрунту та водовідведення, щоб вирішити проблему підтоплення підвалів. Окремо громада шукає фінансування на модернізацію харчоблоків.
«Капітальний ремонт школи — це якість освітнього процесу. Коли задоволені учні, задоволені педагоги, то, звичайно, і батьки. Це велика складова нашої громади. Ми хочемо утримувати мешканців у нашій громаді. І також хочемо, щоб внутрішньо переміщені особи теж відчули турботу у громаді і залишилися — це 2300 осіб. Ми працюємо над тим, щоб населення зростало, а не спадало», — наголошує Юлія Петренко, заступниця міського голови Бобровицької міської ради.
За її словами, загалом у громаді пошкоджено 166 житлових будинків, 24 з яких зруйновано повністю, та 8 обʼєктів соціальної інфраструктури. Петренко постійно шукає джерела фінансування, щоб відновити ці об’єкти: від пошуку грантових програм у Google до участі у спеціальних заходах, щоб налагоджувати зв’язки. Громада активно співпрацює із фондом ЮНІСЕФ за освітнім напрямом, але капремонт школи для цієї організації виявився занадто дорогим.
Після отримання кошторису по Бобровицькій школі наступний крок — занести цей проєкт до Dream — цифрової системи підзвітного управління відновленням. Планується, що через цю платформу потенційні донори зможуть обирати проєкти, що хочуть профінансувати.
Як шукають фінансування на відновлення дитячого садочку у Затоці
Дитячий садок «Золота рибка» у селищі Затока Одеської області розрахований на 106 місць. До повномасштабної війни його відвідували 120 дітей із Затоки та найближчого селища Кароліна-Бугаз, звідки вихованців привозили автобусом. Дитячий садок унікальний своїм розташуванням: за 60 м від нього вже море. Але це створює певні труднощі для будівельників. Власне, близькість грунтових вод завадила зробити укриття для садочка ще на етапі його будівництва. Тепер через відсутність укриття садочок не працює вже другий рік. Для Кароліно-Бугазької громади це має велике значення.
«Рік тому у дитячий садок влучила ракета Х-59. Не в саму будівлю, а у паркан. У будівлі садочка луснула стіна, вибило 48 вікон, дах пошкодило, фасад розірвало. Керівник відділу освіти на той момент зв’язалася з фондом ООН, і коштом цього фонду вже закінчується ремонт будівель», — розповів Олександр Васильєв, керівник виробничого управління комунального-житлового господарства Затоки.
Проєкт «Планування відновлення громад» профінансував проєктування укриття для садочка. Враховуючи близькість моря, потрібні особливі гідротехнічні рішення. Нині завершується підготовка проєктно-кошторисної документації щодо укриття та проходження державної експертизи, і громада зможе шукати донорів для будівельних робіт.
П’ять порад, як шукати фінансування для відновлення громад
Василь Кашевський вважає ключовими для розвитку громад такі кроки.
- Потрібно визначити власні пріоритети. Насправді не всі громади чітко розуміють, що треба відновлювати в першу чергу, а що може почекати. Перелік пріоритетів не завжди є очевидним для всіх. В таких умовах досить складно мобілізувати ресурси, яких небагато.
- Стимулювати місцевий бізнес до того, щоб він не скоротив чисельність робочих місць, а бажано, її збільшив. Тому що робочі місця є ключовим фактором, щоб працездатні мешканці залишалися у громаді. Це ключ до економічного майбутнього цієї громади.
- У громаді бажано мати англомовну людину, яка працює над залученням ресурсів. Бо важливо співпрацювати з міжнародними фондами, в перспективі — з ресурсами Європейського Союзу. Треба розвивати навички проєктного менеджменту.
- Звернути увагу на регіональні стратегії розвитку, тому що цей документ буде ключовим інвестиційним інструментом для залучення коштів.
- Намагатися за будь-яку ціну втримати жителів, тому що вони — рушійна сила регіону.