NV: Зростання через підприємництво. Навіщо Україні робити ставку на малий і середній бізнес

Джерело: NV

Малий і середній бізнес відіграє важливу роль в економіці України. Він створює 74% робочих місць та є одним із основних джерел податкових надходжень, наповнюючи український бюджет під час війни, що дозволяє фінансувати потреби оборони.

Підприємці швидко адаптуються до змін. Тож в умовах післявоєнної відбудови вони можуть стати ядром економічного зростання, закриваючи всі базові потреби навіть у тих громадах, куди великий бізнес ще не буде готовий інвестувати.

Підприємці — основа економіки

В умовах війни Україна використовує практично всі податкові надходження на оборону, витрачаючи щодня близько $100 млн на захист від російської агресії. Соціальні та інші невійськові видатки покриваються, зокрема, за рахунок коштів міжнародної допомоги.

У 2023 році податкові надходження до загального фонду місцевих бюджетів склали понад 440 млрд гривень. Значну частину цих коштів становлять податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та єдиний податок, який сплачують малий і середній бізнес.

Demo Day Регіональної бізнес-акселераційної програми в межах проєкту "Регіональне відновлення"

Demo Day Регіональної бізнес-акселераційної програми в межах проєкту "Регіональне відновлення"

Дослідження Програми розвитку ООН свідчить про те, що малий і середній бізнес прагне розширюватися навіть під час війни, у той час як великі корпорації не готові ризикувати через економічну нестабільність.

Підприємці демонструють надзвичайну гнучкість. Понад 80% підприємств МСП, які призупинили роботу після початку війни у 2022 році, відновили свою діяльність до кінця 2023 року. А вже на початку 2024 року 56% планували збільшити свої виробничі потужності.

«Малий та середній бізнес створює дві третини доданої вартості та понад 80% робочих місць в Україні, що робить його запорукою стійкості та рушієм розвитку економіки. І завдання держави – системно підтримувати український бізнес, адаптуючи цю підтримку до викликів воєнного часу», — зазначає заступник Міністра економіки України Олексій Соболєв.

У той же час підприємці хоч і найбільш гнучкі, але і найбільш вразливі, тому їх підтримка під час війни є особливо важливою. Але при цьому потрібно не просто роздавати гроші, а зміцнювати їх спроможність розвивати свої бізнеси.

Під час війни для підприємців з’явилося чимало можливостей, які дозволяють зменшити фінансовий тиск на бізнес. Це і податкові пільги, і доступне грантове та кредитне фінансування.

Це, зокрема програма доступного кредитування «5-7-9%», «єРобота», яка надає мікрогранти до 250 тисяч гривень, а також  грантові програми від міжнародних партнерів України.

Окрім фінансової підтримки, підприємцям потрібні знання, які дозволять зростати і масштабуватися швидше. Однією з таких можливостей є Регіональна бізнес-акселераційна програма для підприємців, яка реалізується у межах проєкту Good Governance Fund «Регіональне відновлення», що фінансується UK International Development від уряду Великої Британії.

100 відібраних власників мікро- та малого бізнесу з різних регіонів України мали можливість пройти навчання, яке включало всі основні аспекти побудови успішного бізнесу — від сегментації клієнтів і вибору моделі монетизації до створення детальних фінансових планів. 10 учасників наразі отримують менторську підтримку від Good Governance Fund.

«Відновлення регіонів важливе для розбудови спроможних та інклюзивних громад як основи післявоєнного розвитку України. Центральне місце в цьому посідає бізнес. Завдяки місцевому бізнесу гроші залишаються в економіці громади, а податки, сплачені підприємцями, підтримують інфраструктуру, школи, лікарні та дають можливість фінансувати локальні ініціативи», — зазначає Жасмін Бурн, керівниця Good Governance Fund, Посольство Великої Британії в Україні.

Про трьох учасників програми, їх мотивацію та історію їх бізнесу розповімо детальніше.

Релокований горіховий бізнес на Львівщині

Сім'я із Миколаєва після переїзду до Львівської області перетворила хобі у бізнес з виробництва паст, соусів і десертів з волоського горіха, створивши бренд ITARA.

Фото: Майстерня волоського горіха ITARA

Інеса Петухова разом із чоловіком заснували бізнес на глибокій переробці волоського горіха. Вони виготовляють пасти, соуси, снеки та десерти із горіхів за авторськими рецептами. Через війну родині довелося переїхати із Миколаєва до Львівської області і власне там у 2023 році вони розпочали сімейну справу як бізнес та створили власний бренд ITARA.

«Раніше це було хобі чоловіка, він з 2019 року цікавився горіхами, створював рецепти. За деякий час ми закупили базове обладнання, відпрацювали рецепти, але до війни не встигли запуститися», — зазначає співзасновниця бренду Інеса Петухова.

Уже на Львівщині родина залучила грантові кошти для закупівлі обладнання, щоб збільшити обсяги переробки. Тут же у співпраці з технологом відшліфували рецепти, що дозволило підвищити якість продукції.

Зараз у лінійці — 15 позицій соусів, снеків паст та десертів на основі волоських горіхів. Крафтову продукцію реалізовують переважно на ярмарках, а також через онлайн-магазин. Останнім часом з’явилися і корпоративні замовлення.

Сімейна справа показує, як релокація навіть невеликого виробництва дає поштовх для розвитку громади. Крім податків, це і робочі місця для місцевих мешканців та ринок збуту для дрібних фермерів.

«Ми зареєстрували ФОП у громаді, тобто наші податки йдуть у місцевий бюджет, залучаємо до чотирьох працівників на сезонні роботи. Закуповуємо сировину — горіхи і фрукти — у нашому селі та сусідніх селах. Нам також телефонують фермери і власники горіхових садів із пропозицією придбати сортові горіхи», — пояснює співвласниця бізнесу.

Наразі підприємці виготовляють до 100 кг готової продукції на місяць. У планах на 2025 рік — найняти двох людей, які б працювали на постійній основі, щоб збільшити обсяги виробництва до 300 кілограм на місяць.

«Бізнес вимагає постійного навчання. У нас чоловік відповідає за виробництво, а я — за просування та залучення інвестицій, тому із задоволенням взяла участь у бізнес-акселераторі, адже сфера крафтового виробництва для нас нова. Ці знання допомагають нам розвиватися. Такі програми дуже підтримують підприємців, особливо на початку», — каже Інеса Петухова.

Підприємиця сподівається, що завдяки навчанню вдасться вивести бізнес на новий рівень і суттєво розширити ринки збуту та розвиватись у секторі В2В. Зокрема, у планах — співпрацювати з мережами магазинів та закладами HoReCa (готелі, ресторани, кав’ярні). Вона додає, що уже є зацікавленість від ресторанного бізнесу, для яких проводили дегустації соусів та іншої продукції з горіхів.

Сімейна ферма на Київщині

Юлія Мартинчук із чоловіком заснували гастрономічно-туристичне господарство на Київщині, поєднавши крафтове виробництво сирів із можливістю для відвідувачів провести час серед природи та фермерських тварин.

Фото: Гастрономічно-туристичне господарство «Амалфея» на Київщині

Юлія Мартинчук разом із чоловіком заснували гастрономічно-туристичне господарство «Амалфея» на Київщині. Сім'я виховує дев'ятьох дітей та розвиває власне фермерське господарство, яке підтримує не лише їх самих, а й дає роботу односельцям.

Маючи невелике домашнє господарство, Юлія Мартинчук захопилася сироварінням, створила лінійку крафтових сирів. Після того, як чоловік втратив роботу через війну, сім’я отримала грантову підтримку, що дозволило їм створити міні-птахофабрику.

З часом їхнє господарство стало популярною локацією для туристів. Відвідувачі із задоволенням приїжджають, щоб придбати крафтові сири, спробувати свіжу продукцію та провести час із тваринами ферми. Для дітей це особливий досвід: вони можуть гладити корову, годувати козенят з пляшечки чи покататися на віслюкові.

«Хочеться зробити умови для відвідувачів більш комфортними. Обладнати якусь альтанку, запропонувати дегустацію. Та для цього наразі не вистачає ані фінансових ресурсів, ані рук, ані підприємницького досвіду», — зізнається Юлія Мартинчук.

Щоб розширити бізнес і залучити більше гостей, вона вирішила взяти участь у Регіональній бізнес-акселераційній програмі для підприємців за британської підтримки.

«Це не перший мій досвід навчання підприємницькій справі. Але відзначу, що тут дуже високий рівень викладачів та крута подача матеріалу. Я вже розумію ключові слабкі місця на шляху до реалізації нашого проєкту. Наприклад, я остаточно зрозуміла, що маю навчитися делегувати задачі. Зробити все самотужки просто неможливо», — зазначає співвласниця господарства.

Юлія Мартинчук також розглядає можливість придбання дегідратора, який дозволить розвивати новий напрям — виготовлення в’яленого м’яса, снеків і пастили. Це не лише розширить асортимент продукції, але й підвищить додану вартість.

Крім того, вона планує найняти додаткових працівників — продавчиню для реалізації продукції на ярмарках та тракториста для сезонних робіт.

«Ідей в нас багато, натхнення та енергії для їх реалізації вистачає, та й підтримку усієї громади ми добре відчуваємо. Проте мені бракує підприємницьких навичок. Тож вірю, що програма допоможе набратися потрібних знань та впевненості для реалізації всіх наших планів та мрій», – резюмує Юлія Мартинчук.

Розвивальні ігри для дітей на Вінниччині

Ксенія Клубань із чоловіком створили компанію TheaSmart у Вінниці, яка виробляє розвивальні ігри для дітей із PLA-пластику, популяризуючи українську культуру та національну ідентичність.

Фото: Український виробник розвивальних ігор для дітей TheaSmart

Ксенія Клубань є співзасновницею TheaSmart — соціально орієнтованої компанії з виробництва розвивальних ігор для дітей за технологію 3D-друку.

До війни Ксенія жила у Харкові, де разом із чоловіком вони виготовляли іграшки з деревини за допомогою лазерної різки.

Проте через повномасштабне вторгнення родина втратила виробничі потужності та була змушена переїхати до Вінниці. Це стало стартом для нового напрямку бізнесу — 3D-друку іграшок з екологічного PLA пластику.

Ідея виникла ще до війни, але її не встигли реалізувати у Харкові, тож вирішили відкрити новий напрям бізнесу у Вінниці. Перший 3D-принтер у 2022 році підприємці придбали на власні заощадження. Другий придбали того ж року за грантові кошти.

«Ми створюємо серію ігор, які допомагають дітям розвивати національну свідомість, пізнавати історію та культуру України, знайомитися з видатними постатями. Наші ігри формують у дітей почуття гордості за свою країну та сприяють усвідомленню власної ідентичності з раннього віку», — пояснює Ксенія Клубань.

Мотивацією для участі в акселераційній програмі для підприємиці стало розширення кола знайомств серед людей, які займаються соціальним підприємництвом, а також поглиблення знань у цій сфері.

«У нашому суспільстві поняття соціального підприємництва дуже розмите. У нас багато упереджень. Тому я хотіла потрапити у ком'юніті людей, які хочуть щось змінювати, вирішувати соціальні проблеми. Якщо кожен малий чи середній бізнес може щось зробити, то ми разом будемо рухати Україну далі», — зазначає Ксенія Клубань.

Додатковою мотивацією для підприємиці є вдосконалення бізнес-процесів. «Участь у акселераційній програмі дає змогу побачити своє виробництво не зі сторони продукту, а зі сторони бізнес-процесів», — каже Ксенія.

Роль підприємців у відбудові

Післявоєнна відбудова України потребуватиме великої кількості ресурсів. Тому без залучення приватних інвестицій стале зростання України буде неможливим. На цьому неодноразово наголошували українські урядовці.

Зокрема, перша віцепрем'єр-міністр України — міністр економіки Юлія Свириденко підкреслює, що відбудова держави в глобальному сенсі має відбуватися на 80% за рахунок приватного капіталу. Завдання держави при цьому — створити умови, які стимулюватимуть інвесторів вкладати ресурси в Україну.

Роль малого та середнього бізнесу у відбудові України є надзвичайно важливою, особливо в умовах, коли економіка країни потребує динамічної трансформації.

МСБ сприяє створенню нових робочих місць, що допомагає людям залишатися у своїх громадах та знижує рівень безробіття. Місцеві підприємці швидше адаптуються до умов і потреб регіону. Це створює міцний фундамент для економічної відбудови, зменшує залежність від зовнішніх ринків і сприяє економічній незалежності громад. Саме підприємці допомагають диверсифікувати економіку, що є важливим фактором у зниженні ризиків від зовнішніх потрясінь, та сприяють стабільному розвитку навіть в умовах кризи.