La Figaro – найкращий друг громади: у Ладижині створюють унікальний ресторан-простір
Соціальний бізнес на «максималках» – саме так можна описати концепцію пекарні-піцерії, яку створює Ігор Шевченко у Ладижині, що на Вінничині. Крім смачних сніданків, духмяних пирогів та піци на дровах, тут «випікатимуть» дещо набагато важливіше: небайдужість місцевих мешканців до рідного краю. А ще – закохуватимуть українців та іноземців у тутешні туристичні принади.
Гроші заради ідеї
Ігор Шевченко, корінний ладижинець у кількох поколіннях, вже багато років намагається змінити життя в громаді на краще. Спочатку як журналіст у місцевому виданні та на радіо, потім – як медіа-менеджер та заступник директора Громадської організації «Від Варти до Бугу», він намагається сприяти самоорганізації місцевих жителів, активно просуває ідею соціального підприємництва. Він мріє перетворити рідний край на магніт для туристів.
До початку коронакризи та повномасштабного вторгнення основним напрямком підприємницької діяльності Ігоря Шевченка була мережа місцевих FM-радіостанцій.
«Медіа-бізнес ніколи не був надто прибутковою справою, але після початку великої війни він взагалі перетворився на абсолютно збитковий вид діяльності. Рекламний ринок на певний час просто перестав існувати. Проблема в тому, що радіо, згідно з ліцензійними вимогами, не може піти на канікули: маєш ліцензію – маєш мовити. Тож я почав шукати інші бізнес-ніші, які могли б приносити прибуток та дали б змогу підтримувати наші громадські проєкти», – розповідає власник майбутньої пекарні «La Figaro» Ігор Шевченко.
Ідея створити пекарню-кав’ярню виникла не випадково. Прадід Ігоря, Максим Мізерний, ще у XX сторіччі випікав хліб для містян, тож пекарська справа в нього в крові, зізнається Шевченко.
Крім того, як громадський активіст він разом з колегами з інших ГО неодноразово ініціював важливі соціальні проєкти, підіймаючи екологічні, житлово-комунальні, антикорупційні та інші важливі питання розвитку громади.
«Після початку повномасштабного вторгнення ми фактично втратили всі доступні майданчики для проведення семінарів та круглих столів, освітніх ініціатив. Один ресторан, де було відповідне приміщення, зачинився, інший віддали в оренду під магазин. Відтак, крім вирішення суто бізнесової задачі, маємо ще один виклик – створити в місті новий громадський простір», – пояснює Шевченко.
Пекарня імені домашнього улюбленця
Власник La Figaro не приховує: концепція ресторану, що одночасно є майданчиком для важливих дискусій та центром з розвитку самоорганізації ладижинців, не є його ноу-хау. Прототипом стала Івано-франківська ініціатива Urban Space 100. Громадський ресторан у Івано-Франківську було відкрито на інвестиції 100 містян, які вклали по $1000 у справу. Зараз Urban Space спрямовує близько 80% прибутку на громадські ініціативи та активно розвивається за моделлю франшизи в інших українських містах.
«На жаль, знайти в Ладижині 100 інвесторів нереально. Навіть 2-3 таких інвестори – багато для нас. Тому ми дещо змінили концепцію. До того ж, треба було зважати на інші місцеві особливості. Проаналізували, чого бракує з точки зору громадського харчування, та вирішили, що нам потрібен заклад, який вранці годуватиме ладижинців вершковими круасанами та пригощатиме свіжообсмаженою кавою, вдень випікатиме духмяні пироги на витяжному тісті. А родзинкою стане справжня італійська піца на дровах. До речі, піч для неї вже стоїть у приміщенні – через великі габарити її потрібно було змонтувати першою. Тож вона в буквальному сенсі стала серцем закладу», – ділиться Ігор Шевченко.
Назва громадського ресторану-простору, перший модуль якого планують відкрити вже наприкінці цього року, теж виникла не випадково. Приставка «La» – це перші літери міста Ладижин, а «Фігаро» – ім’я життєрадісної такси, домашнього улюбленця родини Шевченків. Після тривалих дискусій саме воно допомогло дійти згоди щодо назви закладу.
«Фігаро тут, Фігаро там» – це про грайливий настрій та креативне дозвілля, про гострий розум, дотепність та винахідливість, посміхається Шевченко.
Крім того, назва закладу виявилася співзвучною до назви французького видання «Le Figaro», яке асоціюється з новинами, культурною та інтелектуальною атмосферою. Це створює образ простору, де збираються люди для дискусій, творчості та натхнення. Назва «Фігаро» звучить витончено, по-європейськи, додаючи закладу елегантності та натяку на французьку чи італійську кухню, що відповідає меню з круасанами та піцою на дровах.
В концепції сталого розвитку
Наразі в приміщенні в самому центрі Ладижина, де раніше знаходився центр обслуговування абонентів «Укртелекому», тривають ремонтні роботи. Коли вони завершаться, в Ладижині з’явиться абсолютно новий, насправді соціальний бізнес. Адже на базі «La Figaro» функціонуватиме лаунж-зона з безкоштовною бібліотекою, ігрова кімната, яку можна буде використовувати як простір для проведення творчих заходів і майстер-класів, освітня авдиторія, яка стане місцем для презентацій та організації роботи клубів за інтересами. А ще в просторі працюватиме туристичний інформаційний центр громади.
Зараз Ігор Шевченко проходить навчання за програмою для підприємців та підприємиць, що реалізується у межах проєкту Good Governance Fund «Регіональне відновлення», який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Він зізнається – навчальний курс допоміг кристалізувати ідею та зосередитись на найважливіших цілях.
«Програма допомагає відповісти на ключові питання: хто ти, для кого твій бізнес. Це справді важливо з точки зору цінностей, які бізнес несе для людей та громади. Якщо дивитися з площини 17 цілей сталого розвитку ООН, то програма дозволила мені остаточно сформулювати, про що ми», – каже Ігор Шевченко.
Він зізнається: з ключовою метою соціальної діяльності питань не виникало й раніше – сталий розвиток міст та спільнот завжди був для нього пріоритетом. А от з другою ціллю визначитися було складніше.
«Під час навчання за програмою почав схилятися до визначення ще однієї цілі в проєкті – відповідального споживання та виробництва. Цієї концепції ми стали дотримуватися ще з початку реалізації проєкту. Під час ремонту приміщення ми намагаємося використати матеріали, отримані після їх демонтажу. Не все, звісно, підходить для вторинного використання, зважаючи на вік приміщення, але багато що вдається, – розповідає активіст. – Зараз міркуємо над оптимізацією майбутнього енергоспоживання, хочемо бути максимально ощадливими. Також хочемо налагодити сортування відходів, ведемо перемовини з соціальним підприємством із сусідньої громади, де вже налагоджена переробка відсортованого сміття. А придатні залишки їжі будемо використовувати для годування безпритульних тварин, адже співпрацюємо з місцевою ГО «Лапа». Все це може стати наочними прикладами для освітніх програм на тему раціонального використання ресурсів. Ідей та планів дуже багато».
За його словами, навчальна програма для підприємців та підприємиць – це не тільки про знання. Менторська підтримка допомагає визначитися з ключовими цінностями, повірити у себе та успіх бізнесу. А відтак і в майбутнє громади. Ігор Шевченко планує спрямовувати 50% прибутку «La Figaro» на освітньо-культурні програми та підтримку громадських проєктів Ладижина. А приміщення ресторану має стати центром громадського життя, приймаючи щонайменше 60 подій щороку. Тож успіх громадського ресторану-простору «La Figaro» – це успіх Ладижина та потенційний драйвер змін для усієї Вінниччини.